Самопроголошений мер Мелітополя дала задню і спростувала свою заяву про перейменування вулиць (відео)

Маленька перемога у великій війні. Гауляйтер Г. Данильченко вже не планує повертати вулицям Мелітополя радянські назви.

Заява псевдо-мера Г. Данильченко про скасування прийнятих під час декомунізації назв вулиць Мелітополя та повернення до їхніх радянських варіантів спричинила потужний суспільний резонанс. Причому набагато більше, ніж українці, були обурені "російські патріоти", які накинулися на гауляйтера за те, що під роздачу потрапили і вулиці з дореволюційними назвами, і названі на честь вчених, діячів культури та історії, яких рашисти вважають "своїми". Кипіння всередині "руского міра" сягнуло такого градусу, що спочатку Данильченко спробували відмазати рос-пропагандисти, однак зробили становище гауляйтера ще гіршим, а тепер сама зрадниця змушена виступати зі спростуванням своїх же власних заяв. З цього приводу вона записала окреме відео.

Фрау гауляйтер, нервово кліпаючи щосекунди, спробувала зобразити, що все, що сталося, - це був "соціальний експеримент", "відкрите обговорення" для привернення уваги мелітопольців до питання перейменування вулиць. Розмовляє вона при цьому з глядачами як із малолітніми дітьми або розумово неповноцінними.

- Я дуже вдячна і вдячна, що ви так активно берете участь в обговоренні важливих питань у житті нашого міста. Ви всі зараз, дорогі мої друзі, взяли активну участь в обговоренні питання про нові назви вулиць нашого міста.

Наприкінці цієї промови не вистачає тільки фрази: "а найактивніші учасники отримають солодкі призи від Діда Мороза!". Данильченко не тільки сама вирішила пограти в дурника, а й тримає за дурнів усіх жителів Мелітополя. Громадську критику і неприйняття закону, ухваленого нею на пару з Балицьким, який у цій ситуації, чомусь, узагалі залишився ні до чого, гауляйтерка називає "громадським обговоренням", прирівнюючи громадянську позицію і права до рівня коментаря в соцмережі.

Тепер вона вдає, що жодного закону про повернення вулицям радянських назв не було, що вона сама не оголошувала урочисто про "відновлення історичної справедливості" і не публікувала списки вулиць із новими-старими іменами. Схоже, що дати задню Данильченко змусило її начальство з тієї самої "Єдиної Росії", прапор якої висить у ролику за спиною гауляйтерки і секретарем обласного осередку якої вона є. Путінській партії такий скандал ніяк не потрібен перед виборами, які рашисти збираються влаштувати на окупованих територіях восени.

Проте змінювати назви мелітопольським вулицям окупанти все одно будуть. Поки що Данильченко, навчена досвідом, дуже обережно говорить про необхідність перейменувати хоча б вулиці з "відверто українськими назвами", як-от вулицю, названу на честь уродженця Мелітополя Дмитра Донцова, якого гауляйтерка називає "ідеологом нацизму", з чого стає зрозуміло, що вона нічого не знає про Донцова і просто вторить кремлівській пропаганді.

Гауляйтер заявляє, що при адміністрації вже створено якусь громадську раду, до якої входять "жителі міста, історики, краєзнавці": зараз саме ці люди нібито обговорюють питання про перейменування вулиць Мелітополя. Рада ця, вочевидь, була щойно вигадана й існує тільки в голові Данильченко, бо ніхто й ніколи не назве імена учасників цієї "ради" - окупаційна влада тепер просто виправдовуватиме свої рішення "консультаціями" з нею. Данильченко це прямо підтверджує, стверджуючи, що "очікує рекомендацій" від цієї "ради". Після чого проєкт нових назв мелітопольських вулиць нібито буде виставлено на "громадське обговорення". Гауляйтерка закликала мелітопольців брати активну участь у виборі нових назв і водночас не змогла стримати сміх на словах, що думка городян буде врахована під час ухвалення окупаційною владою остаточного рішення.

У цій ситуації примітно, що "київський режим" назвав вулиці Мелітополя іменами діячів, які безпосередньо мають відношення до історії нашого міста, а також було повернуто багато дореволюційних, історичних назв вулиць. Завдяки декомунізації, після 2014 року Мелітополь через сто років уперше став схожим на місто, де шанують свою історію, де вулиці носять імена видатних земляків і важливих у житті міста людей. Тепер саме російські "відновники історичної справедливості" стирають під нуль історію Мелітополя і планують дати вулицям свої, нові назви. Тепер замість вулиць імені Філібера, Тишлера, Стамболі будуть вулиці Кадирова, Пригожина і названі іменами зрадників України та вбитих орків-окупантів: як, наприклад, уже починають називати топографічні об'єкти ім'ям підірваного у своїй машині колаборанта Сушка, і як на тому самому Донбасі активно дають вулицям імена всяких там Моторол, Гіві, Захарченків та інших "героїв рускої весни". Це називається не "відновлення історичної справедливості", а "переписування історії" і саме цим і займається країна-агресор.

Якщо ж окупанти все це затіяли, щоб перейменувати вулицю Стамболі на вулицю Стамболі, але вже зі своєї волі, а не за указом "київського режиму", тоді вся ця ситуація остаточно перетвориться на цирк. Хоча навіть у такому разі Данильченко з Балицьким зможуть попиляти бюджетні гроші на виготовленні табличок та інших витратах, пов'язаних із "перейменуванням".