У Мелітополі власниця магазину, яка продалася окупантам, викликала гнів покупців неякісним товаром і цінами на нього.
Йдеться про магазин жіночого одягу та взуття "Модний підвал". Судячи з відгуків мелітопольців, у назві себе виправдовує тільки слово "підвал".
- Хочу залишити відгук, про магазин "Модний Підвал". Якість взуття та одягу просто жахлива, ціни завищені. Я все розумію, але наживатися на людях, це сором і ганьба. Купила босоніжки, і толком не взувала, тільки зрідка. Але вони порвалися відразу обидва. При тому, що я дуже акуратно ношу взуття. Така ж ситуація і з речами. Взяла костюм, тижня не минуло, як він закошлатився! Шановна господиня магазину, будьте чесні з людьми, і продавайте товар за адекватною ціною, а не завищеною! Або якщо висока ціна, то щоб хоча б якість відповідала", - пише одна з покупців.
До слова, саме цей магазин викликає нарікання у багатьох мелітопольців. Деякі у відгуках так само лаконічні, як і не соромляться у висловлюваннях. А дехто прямо пише, що й до окупації власниця торговельної точки не вирізнялася добропорядністю.
- Спекулянти срані.
- Підвал г@но.
- Так само купувала ботфорти в них у листопаді минулого року за 7500 тис руб. Вони навіть місяця не проносилися - відірвалася підошва на обох. Аналогічна ситуація з босоніжками. Брала місяць тому, вони просто порвалися.
- Так виглядає ж у магазині пристойно річ, ось люди і купують. Вам же не продають одразу порваний одяг. Людина купила ще й за недешеву ціну, хочеться, щоб якість відповідала. Цілком адекватний відгук, я вважаю.
- Там якість погана була і до цих дій. Купила черевички, на вигляд вогонь, але якість... Тиждень прожили, але не коштували дешево. Засмутило, викинула, але вже не стала повертатися і розбірки лагодити.
.jpg)
.jpg)
Власниця магазину - Ірина Чукова.
За інформацією місцевих жителів, жінка після окупації однією з перших побігла за російським паспортом. Можливо, позначилося походження, вона народилася в Забайкаллі. Чукова із завзяттям залицялася до всіх, хто називав себе "новою владою" в Мелітополі. У своєму магазині вона оголосила акцію: власникам російських паспортів за пред'явленням надавали знижку -25%. Російських військових активно водили до "Модного підвалу" їхні пасії та "шанувальниці", щоб ті задовольняли їхні забаганки, купуючи їм новий одяг і аксесуари. Зрештою, Чукова почала одягати і взувати "улюблених жінок" російських вояків і окупаційної влади.
Цікаво, що "барахольщицю" навіть внесли в базу "Мировторець".
Раніше ми повідомляли про те, що ціни на одяг у Мелітополі вищі, ніж в анексованому Криму, розташованому за 250 км. А в самому Медовому місті неможливо знайти якісну.
- У Ялті купила чоловікові дві лакости 7х і дитині майку дизель і спортивний Крок топ, за 4 речі заплатила 2600 рублів. Собі взяла футболку за 800, а в нас така 2700. Якось зайшла в один із наших мелітопольських магазинів, здивувалася і сказала господареві, а чому в нас ціни вищі, ніж у Криму? Навіть не буду писати чому. Ну так загалом є зарплати 210.000. Ну кажу розумію, що є. Але є і пенсії 10.000 і зарплати 30.000. Що цим людям робити?
- Мелітополь унікальне місто. Так, воно улюблене, найрідніше, але й місто торгашів, спекулянтів і бариг. Так історично склалося, ну нічого з цим не поробиш і далі так буде. Ну, а з приводу речей, завжди вони були дорожчими і не залежно від якості націнка х2 або х3. Так що, якщо говорити про шкіряне взуття, наприклад, це точно від 7000 руб.
Можна порадіти, звичайно, що Мелітополь дорожчий, ніж Крим. Ось тільки причина зовсім не в тому, що в Медовому рівень життя вищий і зарплати дозволяють. Торговці, обдираючи клієнтів, не роблять знижок для місцевих пенсіонерів і тих, хто не прогнувся під російських окупантів. Таким торгаші не залишають вибору, продаючи дешеве барахло під виглядом бренду за космічні ціни.
От і доводиться більшості місцевих жителів іти на ринок по одяг до мігрантів - таджиків та узбеків, і купувати привезене ними барахло на кшталт спортивних костюмів з шароварами під гумку чи квітчастих халатів.
