![Пойдет ли Украина на территориальные уступки в мирных переговорах с россией: чей будет Мелитополь?](/images/news/2024/08/356906.jpg?1722875464)
Наразі жодної офіційної інформації про початок переговорів між Росією та Україною немає, медіа та експерти доходять висновку, що судячи з останніх заяв президента України такі переговори можливі. Яке місце має займати анексований Крим і захоплена частина Запорізької області з Мелітополем? Чи можливо ці території деокупувати? І наскільки можливе укладення мирної угоди між Україною і Росією на сьогоднішній день? І найголовніше на яких умовах?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії говорили з експертом Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександром Краєвим, народним депутатом України і солдатом 24 ОШБ "Айдар" Святославом Юрашем та головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим.
Нагадаємо, у своїй заяві від 31 липня президент України Володимир Зеленський зазначив: "більшість країн світу вважають, що на другому саміті миру мають бути представники Росії, інакше ми не доб'ємося потужних результатів". Водночас він не хоче, щоб росіяни заблокували процес підготовки мирного плану і до початку другого саміту він буде готовий.
"Якщо весь світ хоче, щоб росіяни були за столом, ми не проти, тому що для нас важливо їх зупинити. Це не означає, що в цей момент ми будемо на кордонах 1991 року", - заявив Володимир Зеленський.
Про готовність до переговорів також заявив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк. Зазначивши при цьому, на яких умовах це можливо.
"Україна чітко говорить: "Так, давайте вести переговори на умовах, які спираються на міжнародне право як концепцію". І головне з цієї концепції - це територіальна цілісність і суб'єктність, суверенітет держави", - заявив Подоляк.
Україна має сама вирішувати, коли вона готова почати переговори і на яких умовах - це позиція Заходу, каже експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв
На думку західних партнерів саме Україна має ініціювати цей процес, а не Росія.
"Росія в жодному разі, на думку наших західних партнерів, ініціювати переговори не може, тому що вона є агресором. А вимоги агресора - це, як відомо, завжди вимоги ультимативні. І підписання умов агресора - це завжди, по суті, капітуляція", - каже експерт.
Водночас Україна продовжує потроху втрачати території, і за таких умов росіяни можуть бути у вигіднішій позиції і вимагати більших поступок, передає Краєв позицію деяких західних експертів. Підписання умов агресора - це завжди, по суті, капітуляція Олександр Краєв.
"Якщо вже справді говорити, що Україна заходить на ці переговори з позиції сили, це точно не та позиція сили, яку західні партнери хотіли, щоб ми мали на початку цих переговорів. Але, знову повторюся, вони точно не будуть нас відмовляти від них, бо вони досі дотримуються тієї позиції, що Україна сама має вирішити, в якому стані, в який момент ці перемовини мають розпочатися", - зазначив Олександр Краєв.
Цілком імовірно, що переговори можуть початися ще до виборів президента США, вважає Краєв. Голосування призначено на 5 листопада. Принаймні Україна наполягає на тому, щоб другий саміт миру пройшов до цієї дати. Але прориву очікувати не варто, впевнений Краєв, оскільки у сторін діаметральні позиції.
Росія висуває ультиматуми про здачу територій, навіть тих, які вона не контролює. Позиція України полягає в тому, що вона не піде на територіальні поступки
"Так чи інакше це буде, швидше, сценарій "Мінська", коли ситуація така, яка вона є, але ніхто не визнає правомірності цієї ситуації. Виглядає так, що однією зустріччю, одним самітом це точно не обмежиться. Тому моє бачення таке, що цілком можливо, що переговори почнуться до виборів президента США... Але чи закінчаться вони за один раз, у мене великий сумнів", - заявив Олександр Краєв.
Ще більша інтрига, каже експерт, полягає в тому, чи закінчаться вони до 20 січня 2025 року. До цього моменту новий президент США ще не вступить на посаду, а той, хто йде, може ухвалювати рішучі і навіть провокаційні рішення, не озираючись на виборців, пояснює Краєв.
"Можливо, ідея полягає в тому, щоб почати ці переговори і приходити до певного розуміння їхнього фіналу за той момент, поки американський президент ще може виносити рішення. І якраз той момент, коли він не буде особливо вже внаслідок цих рішень відповідальний, тому що він скоро залишить свою посаду", - припускає експерт.
А ось перший час після виборів розраховувати на підтримку США - ключового союзника України буде складніше, вважає Олександр Краєв. Перші місяці, за будь-якого результату голосування, США сконцентруються на внутрішній політиці, упевнений експерт.
"Навіть самі американці готуються до цього. Ми бачимо, як президент Байден переносить частину повноважень президентської гілки влади в Конгрес або інші частини виконавчої влади. Тобто, йде підготовка до того, що американців тут (у Європі - КР) не буде. І старий добрий принцип роботи НАТО: якщо виникає якась проблема, давайте просто подзвонимо американцям, цей принцип явно вже не працюватиме", - каже Олександр Краєв.
Посередництво в мирних переговорах пропонують Китай і Туреччина
Але їхні плани фактично пропонують заморозку конфлікту. Це макіавеллівська тактика: будь-який мир - підготовка до нової війни, каже Краєв. Він упевнений, що Москва явно не зменшить обертів військової промисловості, мобілізації і вона буде в стані бойової готовності для того, щоб продовжити цю війну.
"Росіяни явно не зупиняться. Без членства України в НАТО ми не можемо гарантувати, що початку нової війни не буде. Без "ядерної парасольки", без повноцінної співпраці з нашими західними партнерами ми не можемо гарантувати, що Росія не задіє весь свій військовий і політичний потенціал, щоб задавити нас. А тому все залежить від того, як такий перепочинок, умовно кажучи, такий новий Мінський формат буде, тому що, по суті, умови будуть дуже схожі", - вважає Олександр Краєв.
З Росією вели переговори всі 8 років, і в результаті цих переговорів ми отримали повномасштабне вторгнення
Початок переговорів і настання миру залежить від Кремля, вважає народний депутат України Святослав Юраш. Але, вимоги, які озвучив Володимир Путін - віддати Росії Запорізьку, Херсонську області та Донбас - неприйнятні, а отже, і ймовірність переговорів на таких умовах мала, каже політик.
"З Росією вели переговори всі 8 років, між вторгненням з 2013 року до повномасштабної війни, і в результаті цих переговорів ми отримали повномасштабне вторгнення. Саме тому в мене завжди був, завжди буде скепсис до переговорів із російською стороною", - заявив Станіслав Юраш в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Святослав Юраш упевнений, що планування мирного діалогу відбуватиметься не публічно, але є червоні лінії, за які Україна не перейде.
"Це поступки територією, це поступки суверенітетом - не за те помирали і помирають, і будуть помирати українці, щоб Україна розпрощалася з тим дивом, яке ми здобули в 1991 році - своєю державністю", - каже Святослав Юраш.
Деокупація Криму - один із головних принципів, від яких Україна не відмовиться, стверджує політик. З Криму все почалося, Кримом все завершиться .
"З Криму все почалося, Кримом все завершиться. Якщо ми говоримо про Крим, для мене і всіх депутатів Ради, які присягали на Конституції, коли приймали присягу депутатську, однозначне питання територіальної цілісності України і Крим є частиною України, тут немає обговорення", - заявив Святослав Юраш.
Реальних передумов для того, щоб сісти за стіл переговорів немає
З одного боку, у всіх є тяжіння до переговорів, оскільки війна приносить багато проблем не тільки учасникам конфлікту, з іншого - реальних передумов для того, щоб сісти за стіл переговорів, немає, вважає голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. До того ж мирні ініціативи інших країн не вирішують головного питання - збереження територіальної цілісності України.
"Мені здається, сьогодні не існує жодного варіанта, який якоюсь мірою міг би влаштовувати українську державу. Зупинитися на позиції лютого 2022 року? А що тоді зі сходом, тобто Донецькою, Луганською областями, Кримом, який ви зараз озвучили? Ні членства в НАТО, ніяких реальних гарантій безпеки українській державі. І ось такі озвучувані варіанти, вони просто не те, що неприйнятні. Якщо й припустити, що хтось із українських політиків може сісти за стіл переговорів із подібними варіантами перемир'я, я припускаю, що значна частина українського суспільства, у мене немає таких соціологічних даних, але я думаю, що не менше ніж одна третина просто встане проти таких умов для переговорів", - заявив Рефат Чубаров.
Цього року в Києві планується четвертий саміт "Кримської платформи". А парламентський вимір "Кримської платформи" заплановано в Ризі. На першому саміті, 2021 року учасники говорили про можливість дипломатичного повернення Криму Україні, нагадав Рефат Чубаров.
Після 2022 року позиція змінилася
"З другої зустрічі, починаючи з серпня 2022 року, були дуже чіткі, жорсткі, я б сказав, позиції всіх наших партнерів на тлі тих руйнувань і тисяч загиблих українців унаслідок повномасштабного вторгнення російських військ на материкову частину України. Ця позиція, мені здається, не може тепер знову так різко змінюватись і знову пропонувати якісь тривалі переговори щодо Криму або виключення військових дій зі звільнення Криму", - каже Рефат Чубаров.
Можливі переговори - це випробування послідовності міжнародної політики, вважає Рефат Чубаров. Відхід від основних принципів права і територіальний компроміс, упевнений глава Меджлісу, зруйнує міжнародний порядок і наслідки будуть сильнішими, ніж від повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Нагадаємо, росія істотно зменшила список "претензій" до України порівняно з початком повномасштабної війни. Чи погодиться путін повернути Мелітополь?